Мова.
Рідна, єдина.
Переливається, служить, дзвенить.
Вона – єдина й найцінніша.
Доля.
Нещодавно на уроці української мови моя вчителька ознайомила нас (клас) з такою цікавою віршованою формою як сенкан. Ця віршована форма не римується, але має свої правила побудови. Отже будувати сенкани слід таким чином:
- Перший рядок – 1 іменник.
- Другий – 2 прикметника.
- Третій – 3 дієслова.
- Четвертий – речення з 4 слів.
- І П`ятий – Іменник як висновок
Ну і ще одна умова: слова не повинні повторюватися і бути спільнокореневими.
Мої синкани:
Смерть.
Похмура, неминуча.
Поглинає, йде, збирає.
Неначе справді тінь крилата.
Вічність.
Життя.
Радісне, життєдайне.
Дає, кличе, надихає.
Краплина світла в темряві.
Щастя.
Світло.
Чисте, непорочне.
Захищає, вабить, притягає.
Меч Добра проти Зла.
Клинок.
Пітьма.
Приваблива, таємнича.
Нашіптує, ховає, поглина.
Вона є домівкою страху.
Темрява.
Буду радий почути ваші коменатрі.
[...] Сенкани + Сенкан (1 292 перегляди) [...]