G3D`s blog

Вирішив освоїти на більш менш непоганому рівні Adobe Photoshopю Може щось і вийде.. Скоро викладу перші результати.. Також вирішив взяти участь в акції www.googler.org.ua. І вам би радив це зробити.. Вибачайте що трохи спала частота оновлень.. Весь вільний час присвячцю цій справі… 

Продовжую вчорашню писанину… )
Прокинувшись наступного ранку, він з гарним настроєм вирушив до школи.. Чи то настрій був гарний через те, що сьогодні він спав спокійно… Темрява… І більш нічого. Чи через те що нарешті вивчив усі уроки… Але факт того що до школи він прийшов в гарному настрої.. Перші три уроки минули наче у сні.. Він милувався своєю музою.. Розглядав її.. Пригадував її очі.. Склав ще кілька віршів.. Чомусь її очі нагадували йому щось до болю знайому.. Світло в кінці тунелю, яким він блукав… І він знов пригадав той степ, що постійно йому снився. Безкрає золотисте море трав під синім небом.. Ця велич поглинає тебе, розчиняє в своїй висоті..
- Ти так і будеш сидіти чи може посунешся? – з задуми його вивів не надто спокійний голосочок його музи..
- Та ні.. Прошу сідай..
Вона всілась на галявину поруч із ним.. Потиху учні заповнювали галявину наче бджоли.. От зайшла вчителька… Вона почала розказувати, але він не слухав її. Він відчував що ось поруч нього сидить та, якій він присвячує свої вірші. Та, яку він бачить у своїх мріях. Він відчував її подих, неначе подих землі.. Її волосся нагадувало колосся… І він знову опинився там…

От вирішив паралельно з одним твором писати інший… Побачим що вийде… :)

Він прокинувся ще до того, як перші пломені сонця торкнулися вранішньої роси. Але вже чувся спів жайворону… Звівшись на ноги він оглянувся навкруг себе.. Неозорий степ розкинувся перед його зором… Відчуття власної нікчемності охопило його… Воно тисло на нього і від цього він здавався ще мізернішим… Він тікав від нього але не міг втекти, він ховався, але його знаходили, він не міг залишатися спокійним… Він знав – йому не втекти… І тоді наставала темрява…
Дізнатись більше

Писав я багато в попередніх статті про те, що потрібно бути єдними, усвідомити себе як спільноту, націю, народ врешті-решт.. Багато було сказано, а ще більше не сказаною.. Але зара річ не про це… Багато писалося про перспективи розвитку української блогосфери… Але не помітив мабуть щоб десь були викладені думки самих блоггерів (ну крім авторів що писали ці статті). Тому вирішив провести невеличке соцопитування. Для визначення їхньої думки.. Було почути досьті цікаві відповіді.. Хтось дав більш змістовні відповіді, хтось менш змістовні… Але мені дуже приємно що все-таки можна почути думку блоггерів.. Я не зміг звичайно ж опитати хоча б половину блоггерів, але прошу не ображатись, і якщо хтось має свою влану думку – прошу в коментарі… Дізнатись більше

Пишу цей пост до вас, любі мої читачі старим добрим способом ручкою по паперу під час уроків… Погоджуюся з думкою конспіратора, не слід жертувавти тим що подобається заради школи. Через це й пишу цей пост на уроці.. Перед тим не мав що робити і думав.. Доовго думав… І спала мені на думку вчорашня розмова з g_i про українську культуру.. Заодно й сьогодні порозпитував під час свого соц. опитування блоггерів про це. Так народився цей пост.. Отож про все читайте далі…. Дізнатись більше

На створення цього посту мене спонукали роздуми після прочитання статті Jarofeda «Як визначити «національність» блогу?» та акції «Найближча книга» від Менеджмент@БЛОГ.

Ефект метелика:

Ну хто з нас не знає про славнозвісний ефект метелика… Коли простий помах крила метелика на одному кінці земної кулі може спричинити потужний ураган на іншому… Цей ефект давно підтверджено вченими, він є частиною «Теорії хаосу». До чого я все це веду, а от саме про це й читайте далі у моїй статті. Дізнатись більше

Сторінки ... 1 2 3