На написання цього посту мене спонукала недавня крадіжа контенту в цілого ряду українських блоґерів. Отож перш ніж строго осуджувати, давайте подумаємо, чому виникла така ситуація взагалі. Тому, прогорнувши в мізках весь матеріал, що зберігся в вашій пам’яті з історії спростовуємо чи доводимо написане нижче.
Якщо трішки систематизувати те, що ми вже знаємо, то вийде приблизно така картина: „Протягом всього свого розвитку люди намагалися отримувати більше, при менших затратах“. По суті в первісному вигляді це твердженняне несе в собі ніякої загрози. А от якщо глянути на нього крізь призму сучасного світу, то можна помітити один дуже суттєвий недолік: «Намагання отримувати більше при менших затратах рано чи пізно призведе до того, що окремі індивідууми будуть торгувати повітрям». „Торгувати повітрям“ сказано образно, адже вже зараз по-справжньому чисте повітря має неабияку цінність.
Автор фото - PugnoM
Саме в цьому і криється основна небезпека, адже людське суспільство перетворюється на паразитуючу колонію на тілі планети. В чому ж тоді можна звинувачувати окремих осіб, що намагаються нажитися на інших? Адже по суті кожен нас в тій чи іншій формі займається цим щодня і не відчуває жодних докорів совісті. Мабуть відповідь криється в тому, що діємо ми в основному неусвідомлено, чи хоча б напівусвідомлено, а от відкриті і цілеспрямовані дії викликають в нас спротив та обурення.
Проте найцікавішим є те, що всілякі пошукові системи, біржі купівлі/продажу лінків та інші засоби, створені людиною ж під’юджують сплогерів на такі кроки.
Можна навести кілька основних факторів, що лежать в основі цієї несправедливості:
- Першим і найголовнішим є орієнтація в більшості випадків на механізовані системи, а не на людей. В чому криється небезпека такої діяльності? Та в тому що всі системи рано чи пізно міняють алгоритми, а от цінність створена для людей перестане бути цінністю тільки в тому випадку, якщо зникне сама людина.
- Наступним фактором є невміння цих систем відрізняти так звані „чорні“ сайти. Причинами цього є відсутність смислового навантаження слів та речень. Адже жоден робот ще не перейняв образного мислення від людині. всі вони – просто купа математичних формул, хоч і якісно складених.
- Мабуть найостаннішим фактором є наш менталітет. Адже важко утриматись від спокуси „зрубати бабло“ нахаляву. От тільки не всі пам’ятають, що безплатний сир буває тільки в мишоловці. А наша скупість в сукупності з дурістю (а як інакше можна це назвати?) може принести лише негативні наслідки.
Повертаючись до питання «Чистого Інтернету» можна сказати лише одне: „Він буде існувати рівно наскільки, наскільки ми зрозуміємо і забажаємо цього“.
А що думаєте ви?
Схожі дописи:
Погоджуюсь, адже лише самосвідомість користувачів може формувати чистоту Інтернету.
[...] Крадіжка контенту, або Чи можливе існування «Чистого і… – ця стаття з’явилася, як відгук на нещодавні події навколо крадіжки українських блогів та створення на базі їх перекладеного контенту цілої низки сплогів. На щастя, ситуацію вдалося вирішити! Втім, цю статтю Богдана Варщука варто читати не тільки через його бажання боротися зі зловмисниками, але й за дуже тонкі філософські роздуми про те, що стає причиною таких дій в Інтернеті. [...]
Богдане, вам шкода вашого контенту, то може і не варто давати людям його читати? ;) Мені особисто начхати, хто і як користуватиметься моїм. Приємно буде, коли хтось скористується за призначенням або передрукує з вказанням джерела. А так я не шукаю собі дратуючих моментів у житті, бо воно в мене одне(попередніх я не пам’ятаю :)) і я не маю наміру витрачати його на боротьбу за млинами.
Річ не в тім, чи мені шкода чи ні, а в моральних і правових аспектах цього питання. адже крадіжка сама по собі не є добрим вчинком. Адже говориться не про випадок, коли статтю передруковано чи видозмінено, а про випадок, коли вкрадено не статтю, а цілий сайт/блоґ (підставте, що завгодно). А в цьому випадку, погодьтесь значно інший розгляд проблеми. Та й випадок, що став причиною написання статті жодним чином не пов’язаний з моїм контентом))
Особисто я впевнена, що жодна річ у цьому світі не є апріорно поганою чи доброю(річ, вчинок – підставте будь-що). Емоційне забарвлення навколишньому додаємо ми самі(в результаті кожен отримує свій світ). Коли вас намагаються принизити чи роздратувати(до чого я відношу і крадіжку блога) вам ніби пропонують гру: “Я тебе ображаю, ти – ображаєшся”. Ми звикли слухняно приймати чужі правила. А що як не прийняти гру? Не розфарбовувати чужі кроки у свою палітру моральності. Завжди можна або проігнорувати запрошення “пограти”, або, коли так вже кипить, зробити щось не властиве ситуації, тобто порушити правила. Думаю, ви й самі все розумієте і мені не треба викладати тут інструкцію “Що робити, коли в тебе вкрали блог” :)
Звісно, проте зараз прослідковується тенденція прив’язки до цінності, і не зовсім приємно, коли створена тобою цінність використовується іншою людиною для нечистого збагачення.
[...] Крадіжка контенту, або чи можливе існування «Чистого І… [...]