Comments on: Стереотипи – потрібно чи ні?

By: chugylo

chugylo — Tue, 02 Dec 2008 16:21:46 +0000

От японці їдять паличками, а європейці — ложками і вилками. З точки зору європейця, японці ускладнюють собі життя і мають дурнуватий стереотип, що їсти без паличок некультурно. Але якщо повністю звільнити розум, то більшу частину їжі можна зручно брати й пальцями, досконалим продуктом мільйонів років еволюції. Насправді індивіду поза суспільством не потрібні стереотипи і тільки у суспільстві вони мають значення. Причому в кожної культури свої стереотипи. За ними люди відрізняють «своїх» від «чужих». Вони гуртують людей, а з іншої сторони й поділяють. Наприклад на «за Ющенка» і «за Януковича».

By: G3D

G3D — Mon, 01 Dec 2008 20:31:25 +0000

Також тут грає дуже важливу роль небажання визнавати власні помилки, при цьому інколи це доходить до абсурду. При всьому бажанні жити одними стереотипами ми не можемо цього зробити. Проте річ в тім, що в різні періоди життя ми самі сприймаємо ці стереотипи за неспростовний факт, який потім видаватиметься нам смішним. І проблема в „зомбованості“ полягає в більшості випадків саме через неможливість повністю зрозуміти себе, адже більше половнини замної кулі не має на даний момент мети в житті. Я не говорю про банальне «хочу вищу зарплату» чи «круту машину», а про справді вартісні речі, заради яких варто жити.

By: jarofed

jarofed — Mon, 01 Dec 2008 19:50:14 +0000

Головне, щоб ця впевненість, яка "подекуди відіграє куди важливішу роль, ніж всі знання і факти світу разом взяті" не перетворилася на переконання, яке полегшує життя, але при цьому перетворює людину на зомбі. До речі, гра на стереотипах дуже вправно застосовується під час виборів, коли народ ділиться на дві половини і одна з них кричить: "Янукович", а друга "Ющенко". Вони теж переконані у своїй правоті. І їм теж легше жити, усвідомлюючи "впевненість у власних ідеалах". Але при цьому мало хто здогадуєтсья, що всі ці вподобання нав"язані тими, хто навчився боротися зі стереотипами і навчився мислити самостійно.