Що думаєте з цього приводу. Є різні точки зору і аргументи з обох сторін.
З одного боку, широко-профільність є досить значною перевагою, оскільки в часи кризи найбільше потерпають вузькопрофільні специ. З іншого боку широко-профільність може дорого коштувати в плані знань і якостей. Глянемо на простий приклад. Людина посвячує всього себе розведенню тушканчиків з хом’яками. Який би був її рівень при розведенні лише хомячків. Приклад примітивний, проте пояснює суть.
Переваги вузькопрофільності полягають в тому, що це надає змогу осягнути конкретну нішу більш глибоко, ніж при широкій спеціалізації. Також це дозволить в майбутньому створити імідж в цій сфері а також обіцяє інші переваги.
Зараз міркую яким шляхом піти. Що скажете ви? Яким шляхом пішли і що вважаєте кращим?
Схожі дописи:
Я вибрав широкопрофільність. У моєму випадку це продиктовано менталітетом, складом розуму, характером і т.п.
Поки що не жалів, оскільки одним багатьох напрямків цікавості є пошук вузкьпрофільних спеців для виконання тих чи інших завдань.
Якщо бути професіоналом в одній окремій галузі, то будь-яка криза навряд чи буде страшна, бо профі потрібні завжди.
Плюси широкопрофільності: ти знаєш дуже багато, можеш працювати у багатьох різних галузях, завжди знайдеш спільну мову в різній компанії тощо
Мінуси: ти знаєш багато, але поверхнево, тобто не досконало, на кожній роботі мусиш ще щось підівчивати, завжди бути у подвійному напруженні, ну і звичайно щоб бути широкопрофільним потрібно витрачати багато часу, навіть дуже, тобто для себе часу є дуже і дуже мало.
Щодо спеціалізації то там усе навпаки.
Широкопрофільність. В кожній галузі я так чи інакше задіяний і через це потерпаю. Щось знаю добре, щось слабо. Але усе цікаво і в усе я лізу:).
Спеціалізація! А якщо дуже хочеться – то кілька спеціалізацій. Можна бути професійним фізиком і при цьому професійним гравцем на скрипці – це не широкопрофільність – це кілька спеціалізацій одночасно. А от бути “і швець, і жнець і на дуду грець” – це очевидний шлях в нікуди.
Хоча іноді мене заносить і я починаю витрачати час на речі, які до моїх “вузькопрофільних зацікавлень” жодним чином не належать. В такому разі вважаю їх тимчасовими хоббі-захопленнями і швидко повертаюся до основного “профілю”.
А ще можна – знати про все потрошку, але одну справу – дуже добре! Але у жодному разі не “про все на світі поверхнево”! Хоча б в одній справі варто бути спеціалістом до коренів душі! Тільки тоді ваші знання будуть комусь цікавими.
А взагалі у мене на цю тему вже давно пост написаний у заначці лежить :) Щоправда, він більше стосується конкретно блогів.
Щось ти, Ґеде, останнім часом не надто влучні ілюстрації підбираєш…
В ілюстраціях є короткий натяк, або підтекст =) Так має бути)
Але як на мене вони не відображають того, що повинні.
Спеціалізація (можна 2-3) і про все на світі в загальному, без зайвих деталей, навіть, якщо «демон» каже: «Воно мені ніколи не знадобиться». Щоб глянути на світ як можна більш широко і розуміти людей.
А що б мали?) Наведи приклад =)
Кращого тут нема. Лише час покаже, чи було зроблено правильний вибір – широкий профіль чи вузька спеціалізація. Не всі можуть бути майстрами “на всі руки”. Та чи це треба. Якщо ви природжений тесля, то не лізьте до електрики :) А то вб’є!
Тому спирайся в цьому лише на себе!
Зі свого досвіду можу сказати, що краще бути суперським php-програмістом і розвиватися в тому напрямку, ніж знати 5-10 мов програмування абияк. Після такої людини можна чекати більше проблем в коді, ніж хотілось би. Як кажуть: “чув дзвін …”.
Як правило, веб-майстер – це широко-профільний чувак. Адже тут і програмування десь потрібно, і розкрутка сайтів, і дизайнерські навички, і не лише це.
Але давайте запитаємо себе, чи зможе він “забацати” дизайн рівня Студієї А. Лебедєва? Чи запрограмувати, наприклад, потужний портал. Мабуть, ні. То що він поганий працівник? Навряд. Він просто заповнює іншу нішу.
До певного моменту краще бути “широкопрофільним” – отримати фундаментальні знання з тих чи інших дисциплін. Однак врешті решт, потрібно буде обрати декілька напрямів, акцентуючи на них увагу. Проте бути комп’ютерним генієм, нездатним забити гвіздок в дошку – соромно :)