Звісно у кожного з нас рано чи ввечері, вдень чи вночі виникала ну просто геніальна ідея! Неначе рушничний постріл вам стріляє в голову ідея, котра ну по суті своїй „є настільки простою, наскільки це можливо, але не простіше“ та водночас не менш хорошою в своїй геніальності! Тут теоретично можуть розгорнутись два полігони дій:
- Ви всіма зусиллями кидаєтесь втілювати цю ідею в життя.
- Ви відкладаєте цю ідею в довгий ящик.
Як не сумно, найбільш поширеним є саме другий варіант. А тепер гляньмо в корінь проблеми! Якщо подумати логічно, то причин відкладання ідей в довгий ящик є декілька:
- небажання втілювати, зумовлене відсутністю вмінь;
- небажання втілювати ідею в життя, зумовлене нестачою часу;
- небажання, зумовлене банальною лінню.
Проте якщо глянути в уважніше, то причина всього всього одна — банальна лінь. І вилікувати її надзвичайно просто — просто любіть те, чим зайєтесь!
Автор фото — kymioflario
Адже захоплення від власної ідеї та любов під час втілення — саме те, що допоможе вдало реалізувати її в житті. І любов і захоплення — ті фактори, що допоможуть вашій ідеї чи справі успішно реалізуватись в житті. Просто любіть справу, якій присвячуєте життя і успіх сам прийде до вас!
Схожі дописи:
Фігня, присвятіть життя тому, що любите) Навіщо себе силувати любити поточну справу, коли її можна змінити на те, що любиш?
Ніхто не каже силувати, проте коли людина любить справу яку робить, і отримує від цього здоволення, то більш ніж ймовірно, що ідея успішно реалізується 8)
Щось Ви невірно розумієте, що Вам пишуть. Чи просто клеїте з себе дурника. Поясню на прикладі:
Батьки відправили Вас до універу, щоб Ви стали адвокатом. Спочатку все було прикольно: нові люди, нові зустрічі, тусовка.
Провчились роки з два, і тут розумієте, що нічого в тому універі, окрім друзів та тусовок Вас не цікавить, і Ваша майбутня професія не те що не надихає, а навпаки дратує. І згадується дитяча мрія стати … (дописати своє).
Те про що пишете Ви: змусити себе спробувати люити ненависне навчання, а потім і нудну професію, покинути своє хоббі, залишивши для нього годину-дві на тиждень. І бути вічно невдоволеним, тому-що змусити себе любити щоб не було неможливо. Воно просто не Ваше.
А пані Terran пропонує не вводити в оману себе та інших, покинути ненависну справу, а дозволити себі насолоджуватись улюбленою справою, покинувши ту, яка була до цього. Бо ще раз повторюсь: змусити себе любити щось НЕМОЖЛИВО. Тільки займаючись своєю справою, від якої кайф отримуєте як апріорі так і апестеріорі, можна досягнути успіху недокладаючи особливих зусиль.
Дурника я з себе не клею) Це по перше.
По друге – ми ж в блогосфері, як не як, що є великим селом, тож можна до мене на ти.
По третє — я не розглядаю тут варіант коли ти робиш те, що не подобається тобі. Я розглядаю варіант коли з’являється чудова ідея, яка прямо пов’язана з улюбленою справою, проте реалізацію якої відкладаєш через „я не вмію, я цього не робив, в мене не вийде, влом“ і т.д. Тобто ті, які насправді не втілюються в життя лише через банальну лінь.
Візьмем для прикладу Ярослава Федорака. Він не любить блоґівнґ? Ні! Він не любить писати? Знову ж таки ні, він графоман. Але на сторінках свого блогу він зізнається, що довгий час відкладав ведення блогу в довгий ящик через банальну лінь.
З.І. Сподіваюсь мій приклад трішки прояснить цю статтю, адже вельми прикро, що вона була неправильно протрактована 8(
Читаючи статті автора блогу, розумію, що крім дизайну – змінився також і підхід до написання статтей!
Респект! 8)