Ну як дехто знає з моїх фоловерів в твіттері/баззі, що я перегортаю нову сторінку життя. Все б було просто чудово, якби не було так сумно)
Головний висновок з всієї цієї історії досить оптимістичний. Вкотре переглядаю свої погляди на життя, і розумію, як пощастило кожному з нас. Ми, люди, в основному егоїсти, що й не дивно. Не кожен з нас розуміє, наскільки ми щасливі хоча б тому, що кожного дня можемо бачити, як сходить сонце, тому що можемо ходити, бігати, стрибати, сміятися, робити цей світ краще, творити добро.
Не будь байдужим! Зрозумій і підтримай ближнього! Допоможи бабусі! Поділися з кимось частинкою своєї радості. Ображатися на цілий світ і гнати найлегше. Найважче — залишитися Людиною. Найважче — віддати все, що тобі найдорожче, і не впасти в багно. Перегортаючи сторінку, ми не зраджуємо самі собі, просто починаємо писати нову, кращу історію.
Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Адже для того, щоб бути щасливим потрібно зовсім небагато. І як би там не було, життя продовжується, брате!
Схожі дописи:
От у мене приблизно такаж ситуація. Також намагаюся поміняти свій світогляд. Зараз у депресії але чую вже проміння сонця. Ця тема мені допомогла, дякую)