G3D`s blog

Доброго дня всім моїм читачам. Спасибі що все ще читаєте мене і за весь цей час ще не видалили мого блогу зі свого рідера. Отож сьогодні я б хотів повідомити що попри невеличкі труднощі при написанні постів писати я не перестаю. А не перестаю завдяки такій чудовій програмці як Bytescout Post2Blog. Дякую JocKу за його статтю. Завдяки йому я й надибав цю корисну програмулю. Питання про апгрейд вордпресу все ще залишається відкритим, тому хто знає як вирішити цю проблему чи може допомогти – пишіть, буду дуже вдячний.

А сьогодні я б хотів поговорити про те, нед чим останнім часом постійно міркую: “Чи доцільно створювати так званий “блог про все і ні про шо”?”. Адже по суті користь для звичайного читача/користувача є не надто великою. Я б сказав навіть те, що вона є мізерною в порівнянні з якісними тематичними блогерами. То чи варто по сути вести один/декілька “блогів про все”? Адже користі для користувачів вони становитимуть мінімум, а часу та зусиль на них ви витрачатимете максимум. Може краще вести один-єдиний, але тематичний блог чи взагалі зайнятися розведенням хом’ячків?

By Chris Kovacs

В іншому ж випадку з упевненістю можна сказати, що якщо блог не потрібен автору – то саме існування і блогу, і блоггера перетвориться в муку. Адже коли саме існування перетворюється в вимушеність, то сенс існування зникає. Ти пишеш не тому, що хочеш, а тому – що мусиш. І незалежно від тих “тому що”, які заставляють тебе це робити ти в певному розумінні продаєш свою душу. А сумніви в вартості (доцільності – називайте як хочете) – перший крок на цій стежині. Тому перш ніж ставати на цю тернисту стежку подумайте – чи виправдають плоди ті зусилля і час, що ви вкладете. Звичайно ж ви можете створити свій блог тільки для того, щоб відточити письменницькі навички, отримати прибуток і т.д. ПсевдоПричин можна знайти безліч – а от справжня відповідь одна – і вона в вашому серці. Так що якщо ви захочете( до цього лежить ваша душа) то ви станете блоґером, можна навіть припустити що ви будете успішним, але якщо ви не готові заплатити цю ціну, то стежка блоггерства для вас закрити, чи, по крайній мірі не буде приносити вам задоволення від праці.

От це і все що я хотів сказати за сьогодні. Ще раз наголошую на невеличкій проблемі. Бо якщо так продовжуватиметься і надалі, то скоро я буду змушений писати огляд Bytescout Post2Blog. Так що до зустрічі.

Чому? – саме таке питання ми задаємо кожного разу коли піднімаємось з постелі. Навіщо живемо в цьому жахливому світі? Навіщо? Чому? Здавалося б, не залишилося нічого заради чого варто жити. І не залежно чи цей песимістичний настрій переслідує вас все життя, чи він є наслідком тимчасової депресії, але такі думки рано чи пізно закрадаються в голову кожного з нас. Як же нам позбутися цих настирливих думок і знову з усмішкою йти у світ? У цьому пості я спробую дати відповідь на це запитання. Дізнатись більше

Автор фото – Desired

Як я вже завважув в попередніх статтях, що в наш край завітала весна.. Можливо до всіх ще й дотепер не встигла, але в мене в гостях вона побувала вже давно.. =) Можливо, що не всім людям подобається ця пора року, але зважати на її прихід мусять всі.. Адже повідомляє нам вона дуже-дуже багато.. Це і завершення навчання, і початок робіт, і просто-напросто пробудження весни після зимового сну.. Приємно вставати вранці і відчувати — щось змінилося.Змінилося не тільки навкруги, а й всередині тоже.. Нас наповнює радість, енергія, бадьорість.. Сонячне проміння прориваючись крізь плетиво хмар наповнбє нас цим всім..Але на жаль, за нашими буденними справами мало хто помічає це. Кожен з нас вже настільки звик до такого роду “маленьких чудес природи”, що перестав помічати їх. А жаль, адже можна побачити стільки прекрасного.. Пам’ятаю ще, в якомусь старому фільмі юнак(що вийшов на поверхню після того як все своє життя провів у бомбосховищі) зачудовано дивився на сонце. Він не міг повірити своїм очам, осягнути всю його красу.. А перехожі, що давно вже перестали ту красу помічати дивувалися з нього і вважали диваком… Так і ми, під впливом сірої завіси буденності перестаємо звертати увагу на те, що справді слід споглядати. Нехай це буде крапля роси рано-вранці, сонячний пломінь, усмішка когось з перехожих.. Все це наповнює наш світ радістю, але коли ми перестанемо її помічати, то радість навколо нас зникне назавжди.. Тож пам’ятаймо про це..!

Досить недавньо podarok написав дуже корисну статтю, в якій досить вичерпно прокласифікував спам. Не буду дублювати його статтю, скажу лише одне. А навіщо займаються спамом? Правильно, бо з того вони буде прибуток, рейтинг, відвідувачі чи ще купа користі.. Але в основному, як це не банально все зводиться до грошей… Так побудований світ.. До чого я це веду? Так от до чого.. Дізнатись більше

От настав той день, коли повертаючись додому ти відчуваєш в повітрі цей запах.. Запах свіжості, вогкості.. Він лагідно лоскоче ніздрі.. Запах набухших бруньок, запах соку що тільки-но починає циркулювати після зимового застою, запах сирої землі, що скинула з себе покривало снігу.. Ти відчуваєш силу і енергію, що циркулюють накруги, і в тобі теж… Усім своїм єством зливаєшся з усім, що оточує тебе.. Ти відчуваєш піднесення…  Таке, наче вперше прокинувся після довгого-довгого сну і осягнув усю красу, що ховає вона в собі… Така непримітна з першого погляду.. Чарівна леді, що йде до нас.. Весна…

Моя люба та мила батьківщина! Ступаючи по її древній землі, відчуваєш дух тисячоліть. І мимоволі схиляєш голову перед всіма тими, хто лили крів за теперішню нашу свободу. Скільки голів було покладено? А скільки життів понівечено? Цінуймо отриману свободу, примножуючи славу та багатство нашої підної неньки — України!

Сторінки ... 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12