Так сталося, що я доволі довго не оновлював цей блоґ. Не оновлював в силу обставин, котрі щоразу пропонували спробувати/дізнатись/відвідати щось нове, майже не залишаючи часу для того, щоб зупинитися і озирнутися назад. Однак мав же колись настати час, коли це замкнуте коло розірветься? ;)
Ні для кого мабуть не буде таємницею, що я завзято тестую всілякі новинки і загалом намагаюся бути в курсі всього, що відбувається в сфері ІТ. Однак завжди приходить момент, коли хочеться затишшя і внаслідок цього на моєму лептопі оселився приязний представник лінуксового сімейства — Arch Linux.
„Досконала основа“ — саме так можна охарактеризувати цей дистрибутив у двох словах. Якщо трішки детальніше — це легкий та простий дистрибутив для більш досвідчених користувачів. Завдяки такому підходу ми отримуємо максимально потужний інструмент під наші потреби. Зоправда, доведеться інвестувати трішки часу й зусиль на початку, для того щоб сповна насолодитися всіма перевагами. Arch побудований на принципі KISS (Keep it simple, stupid), що і є основою його філософії.
Після встановлення ми отримуємо консоль з мінімумом всього необхідного для початку роботи. Відсутність будь-якого DE чи WM, як і відсутність сумнівних утиліт дозволяє налаштовувати і встановлювати тим чином, яким забажаєте лишень те, що необхідно саме вам. Як можна було помітити під час інсталяції більшість налаштувань системи зберігаються в кілкьох базових файлах, на кшталт /etc/rc.conf (що чимось наближує Arch до BSD подібних систем). Дізнатись більше
