Музика повинна поєднувати

Доброго дня. Сьогодні спостерігав про таку цікаву картину: двоє моїх друзів сперечалися на музичну тему, і сперечалися про один музичний кліп. Кліп - “Stagmata - Сентябрь”. Мені було дивно спостерігати їхню суперечку. Чути образи і т.д. Вони мало не посварилися через це. Роздумуючи над їхньою поведінкою я і пишу цей пост.

“На колір і смак усяк одинак” - говорить народна приказка. І говорить правду. Адже абсолютно однакових людей не існує. Отже і абсолютно ідентичних смаків теж. Не виключення в цьому плані і музика. Те що слухатиме панк не слухатиме емо і навпаки. Не можна примусити всіх людей слухати одне й те ж. Тому і існує на світі Nна кількість виконавців які ці смаки задовільняють. Вони роблять добру справу, але цим самим ще більш віддаляють нас від берегів єдності. Можливо моя точка зору і здаться дивною, але я все ж таки її дотримуюсь - “Музика повиння об’єднувати”.

Автор фото - *~Laura~*

Чому так? А ви були хоча б раз на хорошому концерті? Справді хорошому. Коли у повітрі витають радість, втіха, щастя, захоплення і ще міріади найдрібніших емоцій, думок, почуттів. Якщо були то напевно відчували те почуття єдності, яке охоплювало всіх вас. Це і є та єдність покликанням якої і є музика. І незалежно від національності, від тго де ти живеш і що ти їсиш музика єднає. Всіх і всюди. Але на жаль меломани більшості країн світу забувають про це у своїх суперечках. Музика потиху втрачає своє істинне призначення і перетворюється лише в засіб задоволення власних потреб.

<hr />Так не повино бути. Встаючи рано-вранці ти чуєш спів солов’я, голос вітру, шепіт трави. Вся природа в своєму різноголоссі промовляє до тебе. І твоя сутність розуміє її, тому що це музика природи. І ця музика зберігає своє покликання завжди і всюди. Тож давайте повернемо нашій музиці своє істинне призначення. Бо інакше вона приречена на зигибель (((.